Як запобігти тому, щоб інфрачервоні обігрівачі у ванній кімнаті стали джерелом небезпеки
Встановлення інфрачервоного обігрівача у ванній кімнаті є ризикованим заходом, якщо не бути обережним. У ванній кімнаті постійно є пара та вода, яка розбризкується всюди. Звичайний корпус для таких пристроїв не підійде. Щоб уникнути проблем з електропроводкою, ми використовуємо корпуси класу IP66 та спеціальні засоби для їх герметизації.
Боротьба з парою
Коли люди бачать позначку „IP66“, вони думають про сильні зливи води. Але у ванній кімнаті справжнім ворогом є конденсат. Пара знаходить навіть найменші щілини, осідає на електричних контактах, і раптово з’являється провідний шлях, якого не повинно бути. Ми боремося з цим за допомогою силіконових ущільнювачів та кабельних заглушок, які забезпечують герметичність. Якщо цей захист порушується, може статися збій у роботі пристрою або пошкодження внутрішньої електропроводки. Це точно не найкращий спосіб початку дня.
Ізоляція, яка справді триває довго
Ми приділяємо багато часу вибору матеріалів, які будуть захищати електропроводку. Для вашої безпеки ми використовуємо керамічні ізолятори високої температури для розділення елемента нагріву від зовнішнього корпусу. Ці матеріали є дуже міцними – вони не деградують навіть тоді, коли обігрівач постійно переходить від дуже високих температур до низьких. Також ми використовуємо силіконові чи PTFE-изолятори для кабелів. Чому? Тому що звичайні ізолятори з часом пошкоджуються під впливом такої температури, і саме тоді виникають небезпеки.
Знаходження правильного балансу
Існує певна послідовність у підключенні електропроводки. Спочатку необхідно з’єднати корпус з землею, а вже потім подавати живлення на пристрій. Це просто обов’язково.
Але є одна складність: корпус класу IP66 чудово захищає від води, але водночас змушує тепло залишатися всередині. Це призводить до того, що область навколо електроніки стає дуже гарячою. Якщо все закрити занадто щільно, це може призвести до швидкого зносу пристрою. Необхідно ретельно підбирати розміри кабелів та типи з’єднувачів, щоб ізоляція не пошкоджувалась раніше часу. Наш трюк полягає у використанні кронштейна, який захищає пристрій від води, але водночас дозволяє йому „дихати“. Справа в тому, щоб знайти правильний баланс між „водонепроникністю“ та „можливістю функціонування пристрою“.